| |
Оздоровлюймо ж себе! Цілющим зелом, колективним мікрокліматом, взаємною увагою та повагою. Не ставаймо черствими, холодними та байдужими. Єднаймося: діди, батьки, діти та внуки. Один у полі не воїн. Нас мільйони. Хай єднає нас свята земля, історія, мова, прадавні благородні звичаї. Хай гордий і спадкоємний дух наших святих подвижників та великомучеників додає нам гордої величі та снаги, впевненості і надії. До праці! (Є. Товстуха.)
^ II. З яких мовних одиниць складаються речення тексту? Знайдіть слова, що належать до різних лексикологічних понять. Наведіть приклади словосполучень різних видів.
11. І. Дайте визначення словосполучення. Чи належать до словосполучень такі сполучення слів: випав сніг, ловити ґав, буде дощити, річки й озера?
11. Перевірте правильність виконання першого завдання.
Слова, пов'язані змістом і граматично, утворюють:
словоформи (біля школи, будемо майструвати, менш зручний);
сполучення слів із сурядним зв'язком (давній і сучасний, весело й грайливо);
предикативні сполучення, або речення (Насунули хмари.);
сполучення двох чи кількох повнозначних слів із підрядним зв'язком або словосполученням (темна ніч, їхати автобусом).
Не належать до словосполучень фразеологізми, значення яких виражає одне слово.
Словосполучення поділяються на:
а) вільні, що розчленовуються на прості, і
н е-подільні (п'ять років, кілька дерев);
б) прості (до їх складу можуть входити синтаксично неподільні — хлопець двадцяти років) і складні (виступити з доповіддю перед учнями школи).
12. З поданих груп словосполучень виділіть четверте «зайве» сполучення слів.
1. Йде дорогою. Струшує листя. Настав ранок. Наближається до берега.
2. Дерево посадити. Дух затаїти. Відстань подолати. Листа забути.
3. Більш віддалений. Цілком переконливий. Дуже сміливий. Давно відіслати.
4. Посадимо сад. Чекатимемо на вас. Працюватимемо дружно. Будемо готуватися.
|
|