|
|
|
|
|
|
Вживається
|
Не вживається
|
|
|
1. Після д, т, з, е, ц, н
|
1. Після д. т, з, с, ц, н
|
|
|
для позначення м'яких при-
|
для позначення м'яких приго-
|
|
|
голосних:'
|
лосних, якщо за ними йдуть інші м'які чи пом'якшені при-
|
|
|
а) в кінці слова: рись, сіть, мідь;
|
голосні: слід, світ, сьогодні, вінця, але: тьмяний, різьбяр
|
|
|
б) в кінці і в середині складу перед твердим приголосним: близько, дядько, синька, бороть-
|
2. Після н перед ж, ч, ш. щ та суфіксами -ськ(-ий), -ств(о): волинський (хоч Волинь), уман-
|
|
|
ба, міський;
|
ський (хоч Умань), але: доньчин, няньчин, бриньчати
|
|
|
в) в середині складу перед о:
|
|
|
|
дзьоб, трьох, сьомий;
|
3. Між буквами, що позначають подовжені м'які приго-
|
|
|
г) в дієсловах перед -ся: по-
|
лосні: гілля, волосся, життя
|
|
|
радься, хвилюється, посунься
|
|
|
|
2. Після д в середині і в кінці
|
|
|
|
складу: льон, біль, кільця, сіль-
|
|
|
|
ський
|
|
|
|
3. Коли ь вживається в формі
|
|
|
|
називного відмінка, то він збе-
|
|
|
|
рігається і в інших відмінках:
|
|
|
|
редька — редьці, письмо — на
|
|
|
|
письмі
|
|
|
|
|
|
|
|
|