|
кричать у лісі, кличуть людей, а найбільше хлопців, заманюють парубків чудовими піснями. (І. Нечуй-Левицький.)
II. Складіть висловлювання за аналогією до теми, що розкриває один з аспектів української міфології.
286. І. Прочитайте. Визначте, до якого типу мовлення належить цей текст. Поясніть свою тезу.
Головна мета життя людського, голова діл людських е дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен — головну мету, себто не кожен піклується про голову життя. Один піклується про черево життя, себто усі свої діла скеровує, щоб дати життя череву; інший — очам; інший — волоссю; інший — ногам та іншим членам тіла; інший — одягу та подібним бездушним речам; філософія або любов до мудрості скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне,— то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце є філософія. (Г. Сковорода.)
II. Наведіть власні аргументи для підтвердження тези, сформульованої Г. Сковородою, якщо ви згодні з нею, а якщо ні,— спростуйте її.
287. Прочитайте два протилежних судження. Доведіть одне з них, спростувавши інше.
1. Співчуття — ставлення до іншої людини, основане на визнанні законності його потреб та інтересів; виражається в розумінні почуттів і думок іншої людини, наданні моральної підтримки її прагненням і готовності сприяти їх здійсненням. Співчуття — важлива форма гуманізму міжлюдських взаємин, воно потребує великого внутрішнього такту і культури спілкування. (Словник з етики.)
2. Співчуття є протилежністю палких поривань, які посилюють життєве завзяття: воно пригнічує. Коли є співчуття, втрачається сила... Співчуття цілком перекреслює закон розвитку,— отже, закон добору. Воно підтримує те, що вже хилиться до загибелі, боронить приречених і неспроможних, і завдяки надміру безпорадних і безталанних, яким дозволяв жити, саме життя робить похмурим і непевним... Недолугі й безпорадні мусять загинути — це перший принцип нашої любові до людини. І в цьому їм треба допомогти. (Ф. Ніцше.)
|
|