|
НАВІЩО У КВІТНІ СНІГ
Весна була рання, сніг зійшов іще на початку березня, стало сухо, інколи накрапав дощ. Усі забули про зиму.
І раптом — сніг. Пухнастий, розкішний, світу не видно. Відразу на землі — білий килим, будинки, дерева — усе погрубшало, зарожевілися дівочі щічки, засяяли очі, сніжки, жарти, сміх...
Гарно, але навіщо у квітні сніг?
Він упав надвечір, і була синя січнева ніч, а на ранок — гримів оркестр, який складався із самих арф: капіж, струмки, і кожна арфа яскраво, по-весняному блищала. Парував асфальт, креслилися класи, скакали дівчатка, хлопчиська ганялись один за одним. Співали птахи. І ніхто не задумувався над тим, що це було весілля весни. Вона прийшла давно, але її не помітили. А весна, як кожна жінка, не любить цього. От вона і влаштувала цю виставу — нагадала, що вона є: арфами, блиском, тріумфом. (В. Соботович.)
II. Назвіть вжиті в тексті змінні та незмінні частини мови. Самостійними чи службовими вони є?
104. І. Доберіть до поданих слів спільнокореневі, які б належали до різних частин мови. Які ознаки вказують на приналежність цих слів до тієї чи іншої частини мови?
Зразок. Два — двійка, двічі, подвоїти, подвійний, удвох.
Зелень, затаврував, пророк, днювати, зруйнований, чорнота, холодний, прогніваний.
II. Складіть речення зі словами затаврував, зруйнований.
105. І. Прочитайте текст, випишіть самостійні частини мови та визначте їхню роль у тексті. Назвіть ознаки, що вказують на приналежність цих слів до самостійних частин мови.
Після закінчення жнив селянин міг трохи розслабитися і перепочити. Такою порою був жовтень — місяць початку вечорниць і масових весіль.
Традиційне вкраїнське весілля об'єднувало кілька окремих сюжетів. Перед тим як узаконити шлюб, йому передували чотири, а то й п'ять дійств: оглядини, сватання, змовини, заручини тощо. Тільки після цього
|
|