|
драматичними ситуаціями. Виховуй у собі з малих років вольову спрямованість, стійкість і витримку. Не впадай у відчай і смуток. Будь володарем своїх прагнень, пристрастей, бажань, почуттів, настроїв, захоплень. Сила волі перетворює іскру фізичних сил у могутнє полум'я, слабкість гасить вогонь фізичних сил, і вони перетворюються в холодний попіл. Мужність — це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою. (В. Сухомлинський.)
92. Випишіть з поданих речень дієслова-синоніми, визначте відтінки значень кожного з них, приналежність їх до певного стилю.
I. Здалось, наче хтось скрадається за нами слідом. 2. Ото прителіпаєшся пізно на квартиру, зігрієшся чаєм... 3. Ледь притягнеш ноги з весняного розгрузлого поля, ледь причалапаєш. 4. Учитель фізкультури чітким солдатським кроком подався геть. 5. Тримаючи корову за налигач, Онисим Гаркуша став наближатись обачно... 6. Перетнувши майдан, дівчина подалась до центру містечка. 7. Гайнула на подвір'я, відв'язала собаку. 8. Щось непривітне було в насупленій постаті бабці, яка почимчикувала геть по вулиці. 9. Тепер уже та бабця дибала без господарської сумки, голіруч... 10. Так само обережно ми повиходили надвір. (З те. Є. Гуцала.)
93. І. Прочитайте і перекажіть текст. Які слова і вирази надають йому особливої емоційності та переконливості?
II. Як ви розумієте значення виразу: потужність віршів помножена на скорботу долі?
Василь Стус — поет трагічної долі... На прем'єрі фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус запропонував присутнім у залі встати і цим вставанням протестувати проти арештів, які почалися тоді в середовищі київської інтелігенції. Зал встав, а Василь невдовзі... сів.
...Сьогодні до нас прийшли і приходять його вірші. Його згорьована доля надає їм сили невідпорної і непереможної. Потужність його віршів помножена на скорботу його долі. (І. Драч.)
94. І. Прочитайте вірш. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні. Якого відтінку надають вони словосполученням? Як ви розумієте зміст останнього речення?
Ніч блукає, наче кінь стриножений, по байраках, виярках, степах. Відпусти мене, ясновельможний, бачу Україну в тьмяних снах.
|
|