|
керівник Фонду відродження української культури, член правління Римського клубу. Вона про те, де стоїть світове співтовариство, де стоїть Україна напередодні третього тисячоліття.
Майбутнє України Богдану Гаврилишину бачиться оптимістично. Підстави для таких прогнозів — потужний потенціал нашої країни: родюча земля, природні багатства, велика промисловість і насамперед люди. Порівняно з рештою світу, пише автор, навіть із західними державами в Україні високий загальний рівень освіти і водночас низький рівень зарплати. Якщо врахувати досить сумлінне ставлення до праці, то можна твердити, що Україна бодай в майбутньому дістане змогу приєднатися до світової економіки, здобути на світових ринках місце для себе і таким чином стати однією з провідних держав Європи.
II. Зіставте свої висновки з відомостями про будову тексту, що подаються нижче.
До складу тексту входять як поєднані між собою речення, так і надфразові єдності або складне синтаксичне ціле.
У надфразовій єдності можна виділити дві частини: одна з них подібна до підмета і логічного суб'єкта (це текстовий суб'єкт), а друга частина — до присудка і логічного предиката (це текстовий предикат); Текстовий суб'єкт (С) означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат (П) — це те, що говориться в тексті про текстовий суб'єкт. Текстовий суб'єкт і текстовий предикат виражаються цілими реченнями — одним, двома або кількома. Проаналізуємо текст:
Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців. Майже протягом усього року її глицею живляться глухарі. Найкращі ласощі для лося — молоді соснові пагони та кора дерев. Білки, бурундуки, шишкарі з великим задоволенням поїдають соснове насіння. Навіть рибний молодняк охоче ласує сосновим пилком, який навесні тоненькою плівкою затягує усі плеса лісових озер та річок.
У цьому тексті перше речення — суб'єкт, в якому йдеться про сосну як джерело корму для тварин. А всі наступні речення становлять предикат. У них конкретизується думка, виражена суб'єктом. Графіч-
|
|