|
|
266. Прочитайте, дотримуючись належної інтонації; поясніть пунктограми.
ПАМ'ЯТЬ ДУШІ
Хто щасливий?
Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти.
Як?
Навіть тоді, коли ті квітки виростають з крові серця його, що зрошув землю, і навіть тоді, коли ті самоцвіти — лише стверділі сльози, що поливають дорогу життя?
І навіть тоді...
Хто ж той щасливий? Хто ж той бідний багач? Поет.
А хто нещасний?
Той, чия душа, глибока, як море, ревниво ховає на дні цілий таємний світ, чудний і багатий, як казка.
Чия душа любить, як море, бурі.
Хто знає, що буря та підхопить з глибини все найдорожче, найбільш затаєне і викине на голий берег, на вдивовижу цікавим. Хто знає це — і прагне бурі.
Хто дає те, чого не хоче, чого не може дати, хто годує звіра м'ясом свого серця, поїть його своєю кров'ю і чує, як йому плещуть в долоні байдужі. (М. Коцюбинський.)
Різні розділові знаки зумовлюють особливості інтонування в усному мовленні певних частин та слів різних за структурою речень.
Зокрема, частина речення, виділена з обох боків парним тире, вимовляється підвищеним тоном. Перед двокрапкою голос підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова вимовляються звичайним тоном. Частина речення, взята в дужки, вимовляється — залежно від її змісту — підвищеним або пониженим голосом. Три крапки в середині речення вказують на схвильованість висловлювання, у кінці — на незакінченість думки.
267. І. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх вживання.
РУКИ МАТЕРІ
Ти стежив за матір'ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше,мабуть твій зір ловив її проворні руки.
|
|