|
Навіть тоді,коли не мали ніякого діла материні руки не залишалися в абсолютному спокої.
Жодної хвильки не відаючи відпочинку материні руки знаходили роботу.
Не було либонь такого чого б вони не вміли!
Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук і мабуть уві сні руки теж не заспокоювались ні на мить а мали й тоді щось-таки робити.
І завжди пахли чимось... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною або пшеничним борошном і гарячим хлібом а то кропом і петрушкою і терпким гудинням огірків або яблуками грушами і медом у Спасівку а то просто вітряним осіннім полем або шпарким морозцем і снігом або першими весняними бруньками. (За Є. Гуцалом.)
II. Що означає виділене у тексті слово?
268. І. Перепишіть, поясніть розділові знаки.
I. Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. 2. Голова в нього була темноволоса, велика, і великі розумні сірі очі... 3. Весь у полоні сумного і весь в той же час з якоюсь внутрішньою культурою думок і почуттів. 4. Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! 5. Як вправно робив, який був дужий і чистий... 6. Як гарно ніс ложку до рота. 7. Жарт любив, точене, влучне слово. 8. Такт розумів і шанобливість. (О. Довженко.)
II. Доведіть, що наведені речення становлять синтаксичну єдність. Яка тема об"єднує їх?
269. І. Прочитайте і перекажіть.
НАШ ЕТИКЕТ
Хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди були завше обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не весь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері уживали лише ті слова, що відповідали певному часові. Це ж стосується і щодо кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної приналежності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «Здоровенькі будьте» чи «Доброго вам здоров'я» тощо.
|
|