| |
II. Скільки фонем в таких парах слів: а) віл — вал, б) ліс — сіл, в) лящ — наша, г) ґудзь — зуді
III. Перевірте правильність відповідей на запитання першого завдання, використовуючи поданий нижче матеріал.
Фонема — це найменша неподільна одиниця мови, що служить для творення морфем, слів та їх розрізнення. Фонема може виражатися різними звуками: весла — [весло], безшумний — [безшумний]. Кількість фонем як звукових типів у сучасній українській мові обмежена: всього їх нараховується 38 (6 голосних і 32 приголосних), а кількість звуків мовлення необмежена. Фонеми можуть протиставлятися за дзвінкістю — глухістю: [з] — [с], [б] — [п]; твердістю — м'якістю: [л] — [л'], [т] — [т'].
7, І. Визначте, скільки спільнокореневих груп у поданих словах.
Тушити, стушити, затушити, тушування, перетушити, розтушити, потушити, тушонка, туш, тушист, тушевий.
^ II. Що називається морфемою (значущою частиною слова)? З яких морфем складається слово? Яка роль кожної з них? Яка частина слова виражає лексичне значення, а яка — граматичне?
III. Звірте правильність своїх відповідей, використовуючи поданий нижче теоретичний матеріал.
Морфема (корінь, суфікс, префікс, закінчення) — це найменша неподільна значуща частина слова. Вона є носієм лексичного або граматичного значення. За морфемною будовою слова поділяються на змінні, що складаються з основи і закінчення, і незмінні, які не мають поділу на основу і закінчення.
Головна морфема — корінь, що виражає основне лексичне значення слова.
Префікс — частина основи, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів.
Суфікс — морфема, що стоїть після кореня і служить для творення нових слів.
Деякі префікси і суфікси утворюють не слова, а їх форми: повільніше, найкраще.
Закінчення є змінною частиною слова і виражає його граматичне значення, забезпечуючи зв'язок з іншими словами.
|
|