|
|
3. Який тон, інтонацію потрібно вибрати, щоб викликати інтерес у слухачів до змісту" виступу?
4. Як ви вважаєте, чи потрібно виступаючому спостерігати за виразом обличчя слухачів, установлювати контакт з аудиторією?
185. Прочитайте текст. Визначте його основну думку, тип мовлення. В якій ситуації можливе таке висловлювання? Чи поділяєте ви такий погляд на дружбу?
Часто серед молоді виникає таке запитання: «Заради чого можна віддати своє життя? В якій ситуації?» Скажімо, друг зазнав нападу озброєних бандитів. Звичайно, в такому випадку не можна стояти осторонь, необхідно йому допомогти. Але ж знову-таки — це надто вузький підхід. Ну, а коли в подібному становищі опиниться незнайома людина? Теж на допомогу треба прийти обов'язково! Інакше не будеш себе поважати.
Тепер уявіть таку ситуацію. Людина тоне. Ти на березі, але не вмієш плавати. Звичайно, треба зробити все можливе, щоб її врятувати. Але чи треба самому кидатися в воду? Мабуть, це буде безглуздою жертвою. Навіть тоді, коли той, хто тоне,— твій найближчий друг, однаково не допоможеш. А залишаючись на березі, можливо, щось і зробиш для його врятування.
Із наведених прикладів уже неважко зробити висновок: не можна перевіряти дружбу готовністю віддати життя. В крайніх ситуаціях, у годину тяжких випробувань люди жертвують собою. Але не заради самої дружби. В ім'я високих, благородних ідеалів, в ім'я торжества справедливості, в ім'я права називатися Людиною з великої літери. (З журналу.)
■ 186. І. Підготуйте робочі матеріали до виступу на класних зборах на тему «Що таке дружба? Що ви цінуєте в своїх друзях (подругах)?»
II. Скористайтеся пам'яткою та поданим нижче матеріалом:
1. Дружба — особливий тип моральних стосунків між людьми.
2. Здібність людини до дружби виникає не зразу, вона потребує певних зусиль людини, постійної роботи над собою.
3. Дружбу не можна випросити, ні купити, ні силою вирвати. (Г. Сковорода.)
4. Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга. (Сенека.)
5. Справжню вірність ніщо не затьмарить. Тінь біжить від неї, як сова від сонця. (М. Стельмах.)
|
|