|
|
за яким можна вимірювати літа людського життя. (За В. Яворівським.)
318. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Яку роль відіграв у світогляді Г. Сковороди образ зерна?
... Малий Гриць Сковорода сприймав слово як музично-живописний елемент, підходячи до письма як до образного мистецтва. Слово звучало йому наче музика; пізнати значення книг, вкритих писемними знаками, було для хлопця майже те саме, що відчути красу мелодії. А ще були розповіді батька й матері, цікаві розмови старших увечері на колодках, співи старців, гуляння парубків і дівчат, народні прикмети й повір'я, кольорова книга природи...
Безліч обрядів, пісень, повір'їв зв'язано із зерном. Ходячи разом з іншими хлопчиками на Новий рік по хатах, Гриць Сковорода посипав зерном, приспівуючи: «Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю. З колоска — жменька, а з снопа — мірка». В середу на четвертому тижні великого посту мати пекла хрести і клала їх у засік із пшеницею, де вони й лежали до сівби. Навесні батьки виїжджали в поле, розкладали печені хрести в усіх кутках ниви, вклонялися тричі до землі і промовляли: «Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю на всякого долю!» Коли кінчали роботу, сідали на межі і їли черстві хрести. Зерно й солому з першого снопа зберігали. Коли боліли натруджені руки і особливо поперек, мати давала пити відвар із соломи, а з зерна робили припарки. Такою життєдайною силою наділяли зерно. Минуть роки, і у світогляді Сковороди образ зерна відіграє велику роль. Говорячи про силу слова, про зміст поезії, про ритм музичного твору і ритм життя, він порівнюватиме його з силою, яка начебто закладена в житньому колосі. Пояснення сенсу своїх байок починатиме словами: «З цього зерна...»
Наївне здивування хлібороба перед таємницею життєвої сили зерна переростає у свідомості Сковороди у філософське питання про значення і сутність явищ матеріального світу. (З кн. «Григорій Сковорода».)
319. І. Прочитайте текст. Чи використали б ви його для початку твору-роздуму на тему «Ти і твій хліб»? Чому?
У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль — чванькувате золото просто непотріб. Його закопують у землю, його
|
|