|
|
зниження оцінки за знання мовного матеріалу. А тому під час підготовки відповіді на уроці (іспиті) пам'ятайте не тільки про те, щ о сказати, але і я к сказати.
Отже, розгорнута відповідь на лінгвістичну тему — це переважно роздум. У ньому виділяються теоретичне положення (тези) і докази. Як вам відомо, доказова частина такої відповіді складається з прикладів і їх пояснення, самостійне наведення яких свідчить про свідоме засвоєння вивченого матеріалу. Завжди дбайте про те, щоб мовний приклад відповідав суті теоретичного положення, яке висовується; думайте, коли достатньо навести для прикладу слово, словосполучення чи речення, а коли — порівняльні ряди певних мовних явищ.
Як будь-яке висловлювання, відповідь на уроці (іспиті) має вступ, основну і заключну частини. Вживайте вступні фрази типу: «Між іменником і прикметником є багато спільних і відмінних ознак», для переходу від теоретичного матеріалу до прикладів та їх пояснень вживайте слова і словосполучення: наприклад, прикладом може служити, як приклад, може бути; крім того, таким чином, отже, поряд з тим, по-перше, по-друге та ін.
Відповідаючи на уроці (іспиті), дотримуйтеся нешвидкого темпу вимови, чітко діліть матеріал на частини, робіть паузи, правильний логічний наголос.
313. Прочитайте уривки учнівських відповідей на теми, розкриття яких вимагає зіставлення, узагальнення мовного матеріалу. Як можна стисліше висловити те ж саме положення? Відредагуйте їх.
1. Не з іменником пишеться разом і окремо, і з прикметником не теж пишеться разом і окремо.
2. Між іменником і прикметником є багато спільного, але вони і відрізняються.
3. Іменники І відміни поділяються на тверду, м'яку і мішану групи, іменники II відміни теж поділяються на ці ж групи.
4. Складні прикметники пишуться через дефіс, а також вони пишуться разом. Через дефіс пишуться тоді, коли вони: утворені шляхом складання незалежних один від одного слів (між ними можна поставити сполучник і); пишуться через дефіс, коли означають колір, коли утворені від іменників.
5. У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и. Дієприслівники треба відрізняти від активних дієприкметників у називному відмінку множини. На відміну від дієприслівників дієприкметники мають закінчення -і.
|
|