| |
45. І. Прочитайте, дотримуючись норм літературної вимови. Поясніть вимову тих слів, в яких існує розбіжність між вимовою і написанням.
Перед негодою квітоніжки картоплі згинаються донизу, а квітки начебто в'януть. Якщо вечірня зоря з червонястим відтінком, а призахідне сонце також розчервонілося — вночі збереться на грозу. Латаття ледь-ледь піднімається вранці над водою, але із запізненням — по обіді прибуде дощ. Золотиста вечірня зоря на безхмарному небі — утримається добра погода. Коли бджоли ранком виграють,— на нестерпну спеку.
II. Визначте, якою темою можна об'єднати подані народні прикмети. Складіть і запишіть на цю тему невеликий текст розповідного чи описового типу.
§ 5. Орфограма. Принципи українського правопису
46. І. Пригадайте, що вивчає орфографія. Чим викликана потреба в орфографії? Назвіть найважливіше поняття орфографії. Розкрийте його зміст. Які написання до орфограм не належать? На яких основних правилах (принципах) базується український правопис?
II. Звірте свої відповіді з поданим нижче матеріалом.
Орфограма — правильне написання, що вибирається із ряду можливих, але неправильних. Більшість написань не належать до орфограм, бо вони єдино можливі: тара, відро. Коли ж існують графічні варіанти, один з яких відповідає орфографічним нормам, то таке написання є орфограмою: село (неправильний варіант — сило), бо села. Орфограми бувають буквені і небуквені (написання разом, окремо, через дефіс, перенос слів, апостроф).
Українська орфографія базується на чотирьох принципах: фонетичному, морфологічному, історичному, або традиційному, і смисловому, або диференціюючому.
Фонетичний принцип полягав у повній відповідності між написанням і літературною вимовою: будинок — [будинок], субота — [субота].
За морфологічним принципом значущі частини слова (морфеми) завжди пишуться однаково, незважаючи на відмінну вимову їх у різних формах слова або в споріднених словах: миєш [мийеш] — миєшся [мийес':а].
|
|