| |
Згідно з історичним, або традиційним, принципом зберігаються написання, що усталилися здавна і правилами не пояснюються: лиман (при вимові [леиман], [лиеман]), юрба, щур.
Смисловий, або диференціюючий, принцип застосовується при написанні омонімічних слів для їх розрізнення: запорожець (людина) — 3апорожець» (автомашина); по-вашому (нехай буде) — по вашому (сліду).
47. І. Прочитайте. Які почуття і переживання передав автор у вірші? Які мовні засоби він добирає для цього?
Я не позбавлений любові до листка,
який, зірвавшися із клена, пада, пада,
мене хвилює тінь його легка
у світлих днях м'якого листопада.
Я стільки горя бачив на війні,
але душа на попіл не згоріла,
і хочеться так ніжності мені,
щоб серце в грудях солодко щеміло.
І я у далеч гонами піду,
й тоді, як день свій чесно відпрацюю,
землі на груди ніжно упаду і поцілую.
(Григорій Тютюнник.)
II. Визначте правила, за якими написані виділені слова.
48.1. Прочитайте. Які думки і почуття викликає у вас цей текст?
Дар зцілення селянський син Євген Степанович Товстуха узяв від бабусі. У спадок від неї дістав онук і магію слова, і дар навіювання, і оту глибинну криницю народної мудрості. Поглиблював знання Євген Степанович у Київському медичному інституті. Барви, музика — теж родинне захоплення. Тому ґрунтовну освіту здобув у художньому інституті. Закінчив і Літературний інститут у Москві. Він автор двох романів, повісті, збірки гумористичних оповідань. Різнобічний талант, допитливість, одержимість, титанічна праця — усе в ньому волею Божою поєднано гармонійно. Результати експериментів лікаря впродовж сорокарічної практики узагальнені в ряді таких ґрунтовних праць, як «Фітотерапія», «Фітотерапевтичні засоби проти радіації», «Як зупинити смерть», «Українська народна медицина».
З пацієнтом Євген Степанович розмовляє тактовно, розумно, до кожного знаходить індивідуальний підхід. Такими лікарями, мабуть, були Ескулап, Авіценна, Пирогов, скромні лікарі за покликанням. Євген Степанович Товстуха — з того прекрасного сузір'я.
(За А. Шелестом.)
|
|