| |
ледь-ледь заголубіє лиштва, а за тиждень поміж брунатною2 яриною вже сріблиться добре протоптана стежка...
Починає стежку один, а ходять по ній згодом усі. Так заведено здавна.
Звичайно, якщо ця стежка потрібна людям. (П. Бондарчук.)
156. Прочитайте вірш, випишіть з нього прикметники. Скажіть, які з них є стилістично забарвленими.
Любо в гаю соловейко виспівує,
Слухаю ніжне лящання;
Чистую, щирую річ українськую
Чую я в тім щебетанні.
Ми, українці, розумнії люди —
Зрадники рідної мови;
Ти ж, моя пташко, до мови дідівської
Повна живої любові.
Болісно серцю, жалем обгортає
Пісня смутна солов'їна...
Десь із туману, з прозорої хмари
Дивиться давня Вкраїна.
(А. Кримський.)
В українській мові є короткі й нестягнені форми прикметників і займенників, які надають стилістичного забарвлення народнопісенному та поетичному мовленню. Ці форми сприяють вираженню емоційної піднесеності, урочистості.
157. Прочитайте текст. Скажіть, які частини мови впливають на його емоційно-експресивне сприйняття. Визначте стиль мовлення.
Живе під сонцем любові Шевченкова весна...
Тарас прийшов на світ, коли, ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди і розтопила кригу. Перший крик тонесенькою тріщиною проліг у глибоких льодах, щоб лавиною очистити древнім руслом праслов'янської ріки льодохід весняних надій.
Квітень землю уквітчав зеленим рястом і приніс на веселих крилах молодому кріпакові вистраждану волю.
|
|